Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потоп

Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОП"
Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Вичитати Cм. вичитувати.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Нага́єчка, -ки, ж. Ум. отъ нагайка.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.