Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потонкий

Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОНКИЙ"
Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 22) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Повузити, -жу́, -зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Усипати II, -паю, -єш, гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала. Грин. ІІІ. 381.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.