Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Кокиняк, -ка, м. = кокин.
Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли.
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому.
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди.
