Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішний

Потішний, -а, -е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку. К. ЧР. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШНИЙ"
Аді́т (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ. МУЕ. I. 102.
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.