Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. АД. І. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Матня́, -ні, ж. 1) Средняя часть шароваръ, приходящаяся между ногами, длинная и широкая внизу. В червоних штанях оксамитних матнею улицю мете — іде козак. Шевч. 369. 2) Средняя углубленная часть невода. Вас. 186. Далеко на берег полізла мережа двома рядами, а за нею показалась з води широка матня. Левиц. І. попастися в матню. Очутиться въ безвыходномъ положеніи.
Перелізти Cм. перелазити.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.