Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бахта, -ти, ж. = башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Безголов'я, -в'я, с. 1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує... Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. безголов'ячко. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Перемішний, -а, -е. Смѣшанный. Мелася насіяла всячини, і усе принялося, зійшло і проквітало одмішне і перемішне, як у празнику люде, на диво Меласі, що, каже, сіяла усе окромішне ряд по рядочку, а зійшла така мішанина. МВ. ІІІ. 137.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.