Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.