Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закра́стися Cм. закрадатися.
Лях, -ха, м. Полякъ. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. І. 106. Ум. ля́шенько, ляшок. Ув. ляшуга.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Н. п.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).