Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Богозневага, -ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь Бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать.
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Cм. Чміль.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Нехарний, -а, -е. Неопрятный, нечистый, грязный; безобразный. Як покладуть на голову нехарний чепище, то не пустить погуляти проклятий мужище.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Медом шинкувати. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
