Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постукач

Постукач, -ча, м. Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Аби б був послуха́ч, а постукач буде. Ном. № 5432. Повидимому, пословица значитъ: лишь-бы былъ тотъ, кто повинуется, а приказывающій (толкающій, бьющій) найдется. Въ такомъ случаѣ постукач = тотъ, кто бьетъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКАЧ"
Вивезти, -ся. Cм. вивозити, -ся.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Аф.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Карлючитися, -чуся, -чишся, гл. Кривиться, искривляться.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.