Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.
Огидливий, -а, -е. = огидний.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима. Мир. ХРВ. 6.
Позгортати, -та́ю, -єш, гл. Свернуть (во множествѣ). Позгортай одежу та поховай у скриню. Кіевск. у.
Сявкати, -каю, -єш, сявкотіти, -кочу, -чеш, гл. О гусяхъ, преимущественно гусятахъ: гоготать. Вол. г. Гуска сявкоче. Вх. Пч. І. 15.
Трунвонька, трунвочка, -ки, ж. Ум. отъ трунва.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.