Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Климат, -ту, м. Климатъ. Одежа... примінялась до климату. О. 1862. VIII. 29.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість. Желех.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.