Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барвити, -влю, -виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє. Щог. Сл. 29.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Св. Л. 23. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані... Мир. ХРВ. 177.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Примусити Cм. примушувати.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.