Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посполитий

Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПОЛИТИЙ"
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв. Рудч. Ск. І. 86.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн.
Марянка, -ки, ж.пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Обхлюпати, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ. Шух. І. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПОЛИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.