Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть. Угор.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.
Рибний 1, -а, -е. Рыбный. У рибного ловця недовгії рукавця. Ном. № 12177.
Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки. Угор.