Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Cм. знемага.
Обстругувати, -гую, -єш, сов. в. обструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Обстрагивать, обстрогать. Золоту кору (на яворі) обстругала, срібну росу обтрусила.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Поркиниці Cм. портяниці.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Тарахкотанина, -ни, ж. Усиленная стукотня.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі.
2) Котораго можно сглазить. Я не врічлива.