Богородицький, -а, -е. Богородичный. богородицька трава. Раст. Thymus Serpyllum L.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Навкоси́, навкося́, нар. Наискось, косо. Cм. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний.
Уторник, -ка, м. = утірник.
