Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поспіл I

Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПІЛ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСПІЛ I"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Вандрувати, -ру́ю, -єш, гл. = мандрувати. Желех. Фр. Пр. 136.
Визолотити Cм. визолочувати.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Підневідити Cм. підневіжувати.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСПІЛ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.