Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Сухоземля, -лі, ж. Сухая земля. Як на сухоземлю, то нехай лучче в мішку стоїть. Ном. № 7306.