Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Одслужи той хліб, що лежачи переїла.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Кленина, -ни, ж. Кленовое дерево.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Розмочити Cм. розмочувати.
Супротивник, -ка, м.
1) Противникъ, врагъ.
2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. . Ум. унучок.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку.