Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посовітувати

Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав. Рудч. Ск. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОВІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОВІТУВАТИ"
Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах. Желех.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова. Міусск. окр.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Смолавий, -а, -е. Сопливый. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСОВІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.