Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ).
Парочка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Приодіва, -ви, ж. Одежда, платье.
Припустниця, -ці, ж. Короткія стропила на обоихъ причілках крыши.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав?
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл.
1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.
2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала.
3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане.
4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.
5) = цв'якати.
