Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Кожом'яка, -ки, м. Кожевникъ. А як вийде на Дніпро мочить кожу (бо він кожом'яка), то не одну несе. ЗОЮР. II. 28.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).
Слезавий, -а, -е. = сльозавий. З очей слезавих. ЕЗ. V. 53.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця. Гол.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок. Чуб. ІІ. 116.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.