Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чутно

Чутно нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТНО"
Безпідставний, -а, -е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл. 1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Стор. І. 206. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія. Левиц. Пов. 4.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Наздога́днар. = Надогад.
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.