Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чутно

Чутно нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТНО"
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Вибідувати, -дую, -єш, гл. 1) Пробѣдствовать. Вибідував тиждень. 2) Выстрадать.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Обкутати Cм. обкутувати.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis. Вх. Пч. ІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.