Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Запа́дина, -ни, ж. Впадина. Під одною горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла хата. 4. В зерні саме посередині була западина через те, що в дно щось точило те зерно, провертіло дірку. Очі позападали і блищали в западинах іскрами.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. 2) Собраніе чего-либо. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл.
Кустриця, -ці, ж. Раст. Занозка; овсяница; Festuca.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Убоїще, -ща, с. Убоище, упрямецъ, упрямица. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель.