Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Буцім нар. Будто, словно. Засів, буцім в болоті чорт. Буцім спить.
Дрантогу́з, -за, м. Оборвышъ. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межилюде.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Ошмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. ошморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. ошморгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = Обшморгувати, обшморгати, обшморгнути.
Пересинити Cм. пересинювати.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный.
Шугалія, -лії, ж. Большая лодка. Слово встрѣчается также у Климентія: Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії.
