Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі.
Доку́рювання, -ня, с. Докуриваніе.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
