Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль.
Обморочувати, -чую, -єш, сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл.
1) и 2) = потуркати.
3) Постучать; побарабанить.
Рецок, -цка, м. = рджок.
Солодощі, -щей и -щів, ж. мн.
1) Сладость, сласти.
2) Наслажденіе. Усі веселощі, всі солодощі в світі очам її душі, мов сон, являє.
Умулитися, -люся, -лишся, гл. Втереться, врѣзаться.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ.
