Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі! Черниг.
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця. Вх. Лем. 414.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Чуб. І. 90. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали. Мет. 436.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Цебенити II, -ню́, -ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Сим. 216. Так і цебенить крів. Черк. у.