Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Напра́сноє, нар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер.
Перечепа, -пи, ж. Препятствіе, помѣха. на перечепі бути. Служить помѣхой. Ум. перечіпка.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. 2) Достоинство.