Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл.
1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. Уже качки зносяться.
2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Посел, -сла, м. 1) Посолъ. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. 2) — перепієць . Ум. послонько.
Чорнобривка, -ки, ж.
1) Чернобровая. Купив же я черевички своїй чорнобривці.
2) пт. Glareola malanoptera.
Широчиня, -ні, ж. = широчінь.
Шкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся.