Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати. К. ЧР. 10.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2)вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. І. 373.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Уважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Приниматься, приняться во вниманіе, быть принятымъ во вниманіе. Хоч і невлюбима вона була, так нелюб'є забулося — лиха боля тільки на той час уважилася. МВ. О. 1862. I. 102). 2)за що. Считаться чѣмъ.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.