Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порясочка

Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю. Чуб. III. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЯСОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЯСОЧКА"
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір. Левиц. Пов. 24.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний — нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Невдатно нар. Неумѣло, неудачно.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЯСОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.