Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Вишній, -я, -є. Верхній. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру.
2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній?
Вітериця, -ці, ж. Вихрь.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Дружка за столом надіває дружбову шапку.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла.
Перепікатися, -каюся, -єшся, сов. в. перепектися, -печуся, -чешся, гл. Перепекаться, перепечься.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл.
1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс.
2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать.
3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. От стикається, як пес. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
