Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Зшити Cм. зшивати.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Поприставати, -таємо́, -єте, гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. Воли годуй добре, щоб не поприставали.
Суньролов нар. Стремглавъ.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Тілько Христя і розібрала з того шепоту.
Щадний, -а, -е. = ощадний.