Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Ум. близнючок.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало.
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля.
До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Он що, сестрице, я тобі скажу. Так он з якої се причини. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Пацьор, -ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. пацьори, и гораздо чаще въ Ум. формѣ: пацьорки — бусы. Гапулини пацьорки. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять.
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.