Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудник, -ка, м. Блудникъ. Желех.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Оже сз. = отже. Мир. Пов. II. 43. Не лехко було й Максимові, оже він не плакав. Мир. ХРВ. 143. Оже ж буду мати швидко невістку, подумала вона. Левиц. І. 14.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. Шейк. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.