Видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Ранішній, -я, -є. Утренній. По під тим легеньким ранішнім туманом.
Смородина, -ни, ж.
1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу.
2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. 2) Трисвѣщникъ. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. б) — божа. Hypericum montanum.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко.
Улесливість, -вости, ж. Льстивость. Улесливо, нар. Льстиво. Улестити. Cм. улещати.
