Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Муркоті́ти Cм. муркотати.
Погибель, -лі, ж.
1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться.
2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ізогнувсь у три погибелі.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Стряха, -хи, ж. = стріха.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. А тут кричать та в труби сурмлять. Три дні сурмили смутно сурми.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. .
