Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ).
Проквилити Cм. проквиляти.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного.
Сколоти Cм. сколювати.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
