Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Осей, ося́, осе, мѣст. = оцей.
Прослава, -ви, ж. Большая слава. Про того Сірка слава, слава і прослава. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Розгаласуватися, -суюся, -єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. А Наталя за всю челядь славилась красою. Мкр. Н. 4. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. МУЕ. І. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. І. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. АД. І. 86. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. К. Оп. 7. Попівський хліб роспірає челяді бік. Ном. № 10337. Дворова челядь. Стор. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Чуб. III. 299. Усю челядоньку порозбужала. Мет. 242. Була челядонька, та вся заміж вийшла. Грин. III. 174.