Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. І. 144.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Камен. у. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.