Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ.
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Сложиться (во множествѣ).
2) Уложиться (о многихъ).
Терміть, -ті, ж. = терміття.