Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоня

Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЯ"
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами. Желех.
Іги меж.на кого. Тьфу (на кого). Желех. Іги на тя! стара каже. Гол. І. 222.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Приторкатися, -каюся, -єшся, сов. в. приторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрагиваться, дотронуться. Простягти руки, приторкнувсь до його. Єв. Л. V. 13. Як задзвонять у дзвін, приторкнись до його рукою, зараз почуєш, що дзвін дріжить. Ком. II. 34. Та хоч покуштуй, та хоч губою приторкнись. МВ. ІІ. 239.
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.