Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоїсти

Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЇСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЇСТИ"
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки. Стор. МПр. 10.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Хижий, -а, -е. Хищный. К. ЧР. 427. Хиже птаство. К. Іов. 59. Хижі орли. К. ЧР. 92.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЇСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.