Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Підпанок, -нка, м. Служащій у барина, въ экономіи. Не так пани, як підпанки. Ном. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен.
Поміч, мочі, ж. Помощь. ЗОЮР. І. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48.
Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.