Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими. ХС. І. 76.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Ном. № 760. Кури чубаті. Ном. № 7982. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49. Ум. чубатенький. Ном. № 8996.