Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження. Єв. Л. 10.
Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.