Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурість

Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРІСТЬ"
Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Висмолити Cм. висмолювати.
Застру́гувати, -гую, -єш, сов. в. заструга́ти, -жу́, -жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Торбинуватий, -а, -е. Мѣшкообразный. Торбинуватий горох. Черк. у.
Уписування, -ня, с. = упис. Шейк.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи? Левиц. КС. 107.
Чортик, -ка, м. 1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві. Грин. II. 67. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.