Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні. Харьк. г.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий. Вх. Лем. 468.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.