Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Бальок, -лька, м. Балка.
Заране́нько, нар. Ум. отъ зарані́.
Искорка, -ки, ж. Ум. отъ искра.
Кутець, -тця́, м.
1) Пазуха въ сѣти.
2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра.
3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Cм. кут.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Розжартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшутиться, много шутить, разыграться. Як розжартуються (на вечорницях), то як кому, то й мички попалять.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Спас, -са, м.
1) Праздникъ 6 августа, Преображеніе. Прийшов Спас — держи рукавиці про запас.
2) Спаситель.
3) Церковь во имя Спасителя. У Межигорського Спаса тричі причащалась.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице.
