Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
Ди́нде́рево, -ва, с. = Дивдерево. Бердич. у.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила. Чуб. V. 98.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Уволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. уволоктися, -лочуся, -чешся, гл. Втаскиваться, втащиться, втянуться.  
Укупитися Cм. укуплятися.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.