Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях.
Короленко, -ка, м. = королевич. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців, а короленко — вороного коня.
Натішитися, -шуся, -шишся, гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. От приходять до церкви та й не натішаться.
Приріст, -росту, м. Наростъ.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой.
Шукальник, -ка, м. Искатель.