Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть.
2) Брань. Стерво жінка не злюбила.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость.