Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. І. 30.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный. Дещо. 71.
Мо́рдочка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рда.
Натішитися, -шуся, -шишся, гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). От приходять до церкви та й не натішаться. Рудч. Ск. II. 197.
Позасипувати, -пую, -єш, гл. = позасипати 1. У мене ворота позамикувані, жовтим піском позасипувані. Мил. 57.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.