Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає. Млак. 76.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Кургикати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде! Сим. 209.