Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Май-май-май IIIмеж. О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. Крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май! МВ. (О. 1862. III. 35).
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. Левиц. І. 2) Раст. a) Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. б) Primula officinalis. L. ЗЮЗО. І. 132. — Veris. ЗЮЗО. І. 171. Ум. медяничо́к.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)? Св. Л. 314.
Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє. Мет.