Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала. Греб. 320.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.