Зго́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. зго́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. 2) Уговариваться, уговориться, условиться. 3) Мириться, помириться, жить въ мирѣ, согласіи. Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко бува, щоб мирились. 4) Пригодиться. Не плюй у колодязь: згодиться води напиться.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, , маслобойни . 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Продивитися Cм. продивлятися.
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію.
Шайність, -ности, ж. Честь, почтеніе. Як він робив, така йому й шайність. Людям чини шайность, а коло себе май охайность.
