Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Затопи́ти, -ся. Cм. затопляти, -ся.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Розшабашовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розшабашуватися, -шуюся, -єшся, гл. ? Най вони там здоровенькі розшабашовуються, а я вам тим часом роскажу про Ілаша. Федьк. Пов. 6.
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ. Черк. у.