Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб.
Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Лента́вий, -а, -е. Рваный.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.