Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли.
Напа́шити, -шу, -шиш, гл. = ii. напасти. Скотина напашена.
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу).
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися.
Сивісінький, -а, -е. Совершенно сѣдой. Мій батечку старенький, сивісінький.
Утаюватися, утаююся, -єшся, сов. в. утаїтися, утаюся, -їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості.