Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Драговина́, -ни́, ж. = дряговина. Там колись болото було, а тепер така драговина, аж страшно, як ідеш. Канев. у.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Засоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Ном. № 507.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Покровка, -ки, ж. Яблоня, плоды которой созрѣваютъ къ концу сентября.
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Себель, -ля, м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. себе́лик.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. Гліб. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне. Котл. Н. П. 367.