Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. Н. п.
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Трійчичка, -ки, ж. Тройная те́рлиця. Вх. Зн. 71.
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.
Ухлюпатися, -паюся, -єшся, ухлю́статися, -таюся, -єшся, гл. Обрызгаться, забрызгаться.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Грин. III. 590. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. Мет. 431. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я. Новомоск. у., Залюб.