Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понюшка

Понюшка, -ки, ж. = понюх. Табаки на понюшку. Чуб. II. 573.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮШКА"
Бандз, -дзу, м. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Бойовисько, -ка, с. = бойовище. Федьк. І. 134.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.