Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Висвободити, -джу, -диш, гл. Освободить. Рудч. Ск. II. 117.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак. Ном. № 7919.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина. С. Бугаевка, Кіевск. у.
Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.