Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Гребці запустили гребки в воду. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць.
Зао́рювання, -ня, с. 1) Запахиваніе. 2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня.
Ли́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. лисочка.
Марянка, -ки, ж. — пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Осока, -ки, ж. Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. — кочковата. Carex coespitosa. L. — кринична. C. praecox Jacy. — польова. С. Pseudocyperus. L. З того часу ставок чистий заріс осокою. Очерет, осока, чорні брови в козака.
Хлібеня, -няти, с. Хлѣбецъ, небольшая коврижка хлѣба. Як виймеш хліб з печі, так розломи хлібеня.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.