Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
За́кла́д, -ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594. 5) на закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. Н. Вол. у. 6) за́кладом. Тихо, не спѣша. за́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. за́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. Н. Вол. у.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Ном. № 1282. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась. Мнж. 99.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая). Желех.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Чуб. V. 1052. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини. Г. Барв. 363.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. АД. II. 58. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. К. ЧР. 112. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури. К. ЦН. 169. 2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. На бесурмен у полі чатували. К. ПС. 8. 3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Н. Вол. у. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить. Федьк. Пов.
Чморкати, -каю, -єш, гл. = чв'якати 2. Їдеш по багні, а вода чморкає. Вх. Зн. 81.