Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понуздати

Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУЗДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУЗДАТИ"
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня. К. ЧР. 393.
Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Пилиповний, -а, -е. = пилипівський. Пилиповне пущіння. Лохв. у.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались. Драг. 132.
Шажок, -жка, м. Ум. отъ шаг.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУЗДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.