Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Як амуницю спорядили і насушили сухарів.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Вошкопруд и вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Обмірок, -рка, м. Недозрѣвшее, засохшее зерно. Cм. замірок.
Осторога, -ги, ж. Предостережете.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере!